До цього часу саме сорт Оварі мені не вдавалося у маркетах знаходити. Був Добаші Бені, його клон.



- іспанський Оварі, на вигляд не дуже привабливий:



- Добаші був зовні більш привабливий.



- нічого надзвичайного, ніяких фішек у смаку, Добаші був цікавіше.

також пробував Owari, і мене нічим не здивував, такий собі класичний смак із групи Сацума. У США здається, він досить популярний, там його люблять.

Так, Стен Маккензі завжди Оварі позитивно вирізняє. Можливо в його кліматично-грунтових умовах плоди більш якісні.
Взагалі найсмачніша Сатсума яку я пам'ятаю, це були помаранчового кольору овальної форми плоди невеликі за розміром, які за словами продавця виросли у Грузії. За смаком, кольором та за терміном достигання це були плоди все ж таки клону Оварі.

По моим наблюдениям, магазинные сатсумы если имеют засохшую плодоножку и плотно прилегающую трудноснимаемую шкуру, что не характерно для сатсум, как я подозреваю, срываются задолго до нормальной зрелости. Шкурка, возможно, дозаривается этиленом перед продажей. Ещё они при этом обладают довольно высокой кислотностью. Обычно такие сатсумы появляются в продаже в сентябре, начале октября. В ноябре уже выбор больше и качество повышается.